Серпень в історії: Варшавське повстання і незалежність України
1 серпня — о 17.00 (година “W”) вибухнуло Варшавське повстання — найбільша військова операція, здійснена європейським рухом опору проти німецьких військ під час Другої світової війни. Варшавське повстання тривало 63 дні (до 2 жовтня), у вуличних сутичках, під час страт і в тюрмах загинуло близько 200 тис. осіб, під завалами опинилася більшість пам’яток міста. Тим не менш, підпільна держава, яка була тоді створена та організувала оборону міста, вільну пресу і таємні лікарні, стала частиною легенди Варшави і Польщі. За щорічною традицією, 1 серпня рівно о 17.00 жвавий міський рух завмирає на хвилину під голосне виття пожежних сирен — в такій спосіб жителі польської столиці серпня віддають данину пам’яті учасникам Варшавського повстання 1944 року.
3 серпня — російська імператриця Катерина II видала маніфест про ліквідацію запорозького козацтва (1775).
Підписуйся на PROstir.pl у Telegram, Facebook та ВКонтакті
Дізнавайся важливе й цікаве про Польщу українською мовою!
А тут є наш чат, де можна про Польщу запитати :)
4 серпня — Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної України — Гетьманщини (1687); народилася видатний українська акторка театру та кіно — Марія Заньковецька (1854).
5 серпня — 243 роки тому у цей день відбувся перший поділ Речі Посполитої (1772). Повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої (Королівство Пруссія забрало Помор’я, Куяви та частину Великопольщі загальною площею 36 тис. км² з населенням 580 тис. чол.; Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств територією 83 тис. км² з 2 650 тис. мешканців; Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії), тобто загалом 92 тис. км² площі з 1 300 тис. населення).
7 серпня — народився видатний український письменник Пантелеймон Куліш (1819); народився відомий український письменник та політичний діяч — Володимир Винниченко (1880).
9 серпня — в Камйонці (зараз частина Варшави) народився польський політичний діяч і публіцист, дипломат, головний ідеолог польського націоналізму та засновник політичного угруповання «Табір великої Польщі» (Obóz Wielkiej Polski) Роман Дмовський (1864).
11 серпня — в Києві почав працювати кінний трамвай (1891); в Блоню недалеко Кутна народився Владислав Андерс (1892), польський генерал, політик, головнокомандувач і генеральний інспектор Польських Збройних Сил в еміграції. Також у цей день в 1937 році нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов видав оперативний наказ №00485 про здійснення репресій проти поляків та «ліквідацію польської шпигунської мережі». Зі 139 тисяч осіб, заарештованих в СРСР з приводу шпигунства на користь Польщі, в 1937-1938 рр. було засуджена на смерть та страчено в короткі терміни більше 111 тисяч осіб (включаючи 85 тис. поляків).
14 серпня — у цей день 630 років тому було підписано Кревську унію (угоду про династичний союз між Великим князівством Литовським і Польщею, за яким великий князь литовський Ягайло, одружившись з польською королевою Ядвігою, проголошувався польським королем) (1385); у Кракові помер польський поет, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року Чеслав Мілош (2004).
Цей день відзначають в Україні як свято Маковія (народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем)). Свято Маковія одне з найшановніших в Україні. За легендою саме цього дня князь Володимир прийняв хрещення, тож у прадавні часи це свято також називали Спасом на воді.
15 серпня — у цей день в Польщі святкують Успіння Діви Марії (Assumptio Beatae Mariae Virginis in coelum) та День Війська Польського. Святкування Дня Війська Польського саме у цей день пов’язано з битвою під Варшавою між військами Червоної Армії та Польського Війська з 13 по 16 серпня 1920. У день Внебовзяття Діви Марії, 15 серпня, коли Червона Армія вже майже прорвала оборону поляків, жителі Варшави провели релігійний похід, звертаючись до Діви Марії та благаючи її врятувати Польщу від ворожої навали. І саме в цей день в ході битви стався перелом на користь Війська Польського, що дозволило відкинути війська Червоної Армії від Варшави та перейти в наступ.
16 серпня — у Ніжині, на кошти Олександра Безбородька було засновано гімназію, нині Ніжинський університет ім. Миколи Гоголя (1820); Головна Українська Рада у Львові опублікувала мініфест з приводу початку Першої Світової війни, в якому закликала українців боротися за незалежність України (1914).
17 серпня — народився польський король Ян Собеський (1629); у Львіві було створено український підрозділ в Австро-Угорській армії — легіон Українських Січових Стрільців (1914); гетьман Української держави Павло Скоропадський видав закон про 8 годнний робочий день (1918).
18 серпня — у 1649 році Богдан Хмельницький уклав Зборівський мирний договір, за яким поляки визнавали Українську державу у межах трьох воєводств — Чернігівського, Києвського та Брацлавського; солдати НКВС підірвали Дніпрогес (1941); в Парижі народився відомий польський кінематографіст Роман Полянській (1933), володар найважливіших нагород у кінематографі («Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю, «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю, «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю, «Оскара», «Сезара», «Золотого глобуса» та ін.).
21 серпня — польський пілот Ян Нагурський здійснив перший політ в Арктику (1914).
22 серпня — президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав президентові України Леоніду Кравчуку грамоту Державного центру УНР — за якою незалежна Україна була визнана правонаступницею Української Народної Республіки (1992).
23 серпня — було підписано пакт Молотова-Ріббентропа (1939), який гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у Першій світовій війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу.
У цей день в Україні святкують День Державного Прапора України (відзначається з 2004 року). 23 серпня 1991 року (після провалу путчу в Москві) група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Вже наступного дня Україна проголосила незалежність. В 1975 році у цей день в Харкові було відкрито метро.
24 серпня — День незалежності України — державне свято України на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України (1991), що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді; народився видатний український політичний діяч, борець та волю України — Левко Лук’яненко (1927).
Також у цей день набув чинності Північноатлантичний Договір, який став установчим документом створення Північноатлантичного альянсу (НАТО) (1949); Сейм призначив на посаду голови уряду Тадеуша Мазовецького — першого з кінця Другої світової війни некомуністичного прем’єр-міністра Польщі (1989).
26 серпня — гетьманом України було обрано Івана Виговського (1657).
27 серпня — народився видатний український філософ, історик, політик та письменник — Іван Франко (1856); народився видатний український актор театру та кіно — Богдан Ступка (1941).
29 серпня — в Афінах закінчилися XXVIII літні Олімпійські ігри (польська команда здобула 10 медалей — три золоті, дві срібні та п’ять бронзових; українська команда здобула 23 медалі — дев’ять золотих,п’ять срібних та дев’ять бронзових) (2004).
30 серпня — народився видатний український історик та філософ-соціаліст — Михайло Драгоманов (1841); народився видатний український філософ та письменник, політичний діяч, основоположник українського інтегрального націоналізму — Дмитро Донцов (1883).
31 серпня — День Солідарності і Свободи. Польське державне свято, встановлене в пам’ять про серпневі профспілкові страйки з 1980 року, які вважаються початком падіння комуністичної влади в Польщі. Кульмінаційним пунктом серпневих подій стало підписання в серпні 1980 року низки угод між Урядом Польської Народної Республіки та профспілковими страйковими комітетами. Днем Солідарності і Свободи стало 31 серпня, коли в Гданську було підписано одну з цих угод.
І.І./Ред.
Фото: І.І./архів
